Back to main page | Back to home page  

 

 

                                                                  SLAVIC UNION

                                                  SLAVIC CULTURAL INITIATIVE

 

                        SLAVIC PEOPLE  - SLAVIC NATIONALITIES – SLAVIC ETHNIC GROUPS

                        SLAVIC MINORITIES – SLAVIC DIASPORA – SLAVIC ENCLAVES

                        SLAVIC SPEAKING AREA - SLAVIC DISTRICTS and so on ..

 

                                                                                RUSYNS       

                                                                      

 

 

                                                

                                                                                Position of the Ruthenian Ethnic group

 

                          

                                                                                                   РУСИНИ     RUSYNS

                                           

 EAST SLAVS .. UKRAINIANSRusyns .. Ruthenians.. Русини, Руснаци

    

(The Ruthenian flag of the Ruthenians of the World (Transcarpathia, Slovakia, Hungary and the USA).

     Ja Rusyn byl,
Jesm'y budu,
Ja rodylsja Rusynom,
Cestnyj moj rod ne zabudu
Ostanusjeho synom!

I was, I am, and will always remain a Rusyn,
I was born a Rusyn,
I shall never forget my honorable heritage,
I shall remain its son.

                                                                                          
by Istvan Molnar, 15 June 2000 

                       By the name RUSINI or RUSYNS we called today two Slavic people

  1. Carpatho-Rusyns
  2. Vojvodina Rusyns

The Carpatho-Rusyns are central European people,

numbering approximately 1.2 million, who live within the borders of five states: Poland, Slovakia,  Ukraine, Romania, and Hungary. They have never had a state of their own.

 

    Country

Official data

Estimate

 

 

 

Ukraine

 

650,000

Slovakia

49,000

130,000

Poland

 

60,000

Yugoslavia

19,000

25 ,000

Romania

1,000

20,000

Czech Republic

1,700

12,000

Croatia

3,500

5,000

Hungary

 

3,000

United States

12,500

620,000

Canada

 

20,000

 Australia

 

2,500

 

 

 

TOTAL

 

1,547,500

РУСИНИ - НАЙСТАРШИ ПОЗНАТИ  СЛАВЯНЄ

 Carpatho-Rusyns Flag

 

 

                                                                              

 

 

        

 

Ruthenians or Ruthenes- group of Slavic tribes living in Eastern Europe between the Black Sea (south ) and the White Sea (north). Their name first appears in the 9th century AD. The most important tribes were (according to the Primary Chronicle): the Polans (the area around Kiev), the Volhynians (Volhynia) the Dregovichs (Drehovichs) (Polesie, Belarus, Ukraine), the Drevlians, the Radimichs, the Krivichs the Ilmen Slavs.

volin

Zakarpattya or Transcarpathia (Закарпатська область, Zakarpats'ka oblast' in Ukrainian) is a region of Ukraine. Its capital is Uzhhorod.

Ruthenes (also called Rusyns, Rusins, Rysin, Carpatho-Rusin, Russniaks) are several East Slavonic ethnic groups speaking dialects related to Ukrainian. There also exists a Rusin national movement considering national unity of those groups as a separate Slavonic ethnic group with language related to the Ukrainian and Slovak. They inhabit the Carpathian Ruthenia region of western Ukraine and parts of Slovakia and Poland. Main groups of Ruthene Higlanders in the former Galician Carpathians are called ( from west to east) Lemko (Poland), Bojko  (Ukraine), Hucul (Ukraine).

  Famous Rusyns Andy Warhol

(August 6, 1928 - Februar 22, 1987) was an American painter and major figure in the pop art movement. Warhol was born Andrew Warhola in Pittsburgh, PA, United States, to Slovakian  immigrants of Ruthenian ethnicity.

СХİДНИİ СЛОВ’ЯНИ .. УКРАЇНЦİ .. РУСИНИ

 ( Українська )

Рус́ин

1. Рус́ин (польськ. rusin - русин, русич, руськи люд), назва, похідна від Русь, на визначення людини, приналежної до Русі, руськогго роду, засвідчена в угодах Олега з греками 911 (7 разів) та Ігоря 945 (6 разів) і згодом у Київській Русі Галицько- Волинскій держави та Великому князівстві Литовському.

З XVI ст. під польським впливом починає використовуватися у множині — русини — для позначення людей руського народу (спільна назва українців і білорусів, у тогочасному латинському написанні Rutheni або Ruteni, польськ. rusini, rusacy).

З часів Козацької держави назва замінюється на українець, українці, або похідні від книжного терміну Малоросія, Мала Русь, назви малоросіянин, малорус, малорс.

На українських землях у межах Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття) назва Русь утрималася до Першої світової війни, на Закарпатті, Галичині та серед лемків - до 1944 р., на Пряшівщині, в українських поселеннях уЮгославії та серед закарпатської еміґрації у США тримається донині (також у формі руснак).

2. Русини - етнічна група представники якої проживають на територіях так званої Подкарпатської Руси (теперішньої Закарпатської області) та східної частини Словаччини.

На питання чи сучасні русини мала етнічна група, чи четверта східнослов'янська нація, на жаль, єдиної точки зору досі не існує. Ці два погляди мають своїх прихильників.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року 10183 чоловік заявило про свою належність до русинів.

Рутени

Рутени (латинське Rutheni, Ruteni), синонім назви русини, українці, вживаний уже в хроніках 11 — 12 ст. (Rex Ruthenorum в Annales Augustani, 1089; Mare Rutenum у Гельмольда; Ruteni у Саксона Граматика та ін.); згодом, у 15 — 17 вв., поль. і зах.-евр. істориками (Я. Длуґош, Матвій з Мєхова — Ruteni на відміну від Moskouitae, О. Ґваньїні та ін.). З 1596 назва Р. була прийнята в документах римських пап і Рим. Курії для унійних українців і білорусів. Збірна назва Рутенія (Ruthenia) засвідчена тільки інколи на геогр. картах 14 — 18 ст. для Червоної Руси чи усієї укр. території та в 20 в. в зах. літературі для Закарпаття. З кін. 19 і поч. 20 в. назви P., рутенський (нім. Ruthenen, франц. Ruthčnes й англ. Ruthenians) вживали у своїх працях ін. мовами укр. й ін. мовознавці (О. Огоновський, Є. Желехівський, С. Смаль-Стоцький, Т. Ґартнер, Б. Унбеґаун, історик І. Борщак та ін.) для відрізнення термінів русини, руський вад росіяни, російський у перекладі на ін. мови. З цією ж метою для відрізнення Руси від Росії, вживали назви Ruthenia деякі з поль. істориків (О. Галецький).

У другій пол. 19 в., в умовах боротьби між українцями народовецького напряму з консервативно-угодовйми русинами, паралельно з назвою Р. вживано синонім «рутенці» з саркастично-презирливим забарвленням для визначення надто льояльних до австро-угор. влади елементів серед гал. суспільства. У цьому розумінні цю назву застосовували І.Франко (оп. «Ruteńcy», зб. оп. «Рутенці: типи гал. русинів із 60-их та 70-их pp. минулого в.», 1913), М. Павлик та ін. у сатирах та ст. проти гал. назадництва. Назва «рутенці» подекуди відповідає назвам «малороси» або «тоже малороси» на Центр. і Сх. Укр. Землях.

Русинська мова

Русинська мова – група діалектів, якими розмовляють етнографічні групи Сербії, Словаччини, Польщі та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів України і світу схильні вважати їх окремою діалектичною групою у складі української мови.

Вона належить до східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов, поряд з українською, російською та білоруською. Серед цих мов найбільше спільних рис з українською. Вважається, що русинська походить з лемківського діалекту української мови. Українські мовознавці вважають її діалектом української мови, тобто це карпатська група південно-західного наріччя. До якої входять:

бойківський говір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський);

закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський);

лемківський говір (західнокарпатський).

До письмового вжитку ця мова пробиває собі дорогу з кінця 19 ст. Довгий час вона не мала свого літературного варіанту. 1923 року була видана граматика, де були визначені норми русинської мови.

СЛАВИЯ

СЛАВЯНСКА КУЛТУРНА ИНИЦИЯТИВА

                                   

 

 

                                                                              RUSYNS    РУСНАЦИ 

 

                                     

                 RUSYNS IN SERBIA today 2009

 

                                              

      Rusyns who lived in SERBIA in county of VOJVODINA

      they caled themselves  РУСНАЦИ

 

 

Число

Мeсто

Општина

Числo Руснaцoх 1991. року

1

Бaчинци

Шид

292

2

Бeркaсoвo

Шид

239

3

Бикич Дoл

Шид

187

4

Вeрбaс

eз нaсeлєньoх)

1695

5

Дюрдьoв

Жaбeль

1429

6

Ґoспoдїнци

Жaбeль

187

7

Кулa

eз нaсeлєньoх)

844

8

Кoцур

Вeрбaс

2462

9

Нoвe Oрaхoвo

Бaчкa Тoпoля

221

10

Нoви Сaд

oз нaсeлєнями)

2310

11

Руски Кeрeстур

Кулa

5082

12

Сримскa Митрoвицa

oз нaсeлєнями)

859

13

Субoтицa

oз нaсeлєнями)

138

14

Ш и д

eз нaсeлєньoх)

742

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Vojvodina Rusyns -the biggest place is SRPSKI KOSTUR (СРПСКИ КОСТУР) near the city of KULA (КУЛА). They came in the middle of the 18 century, mostly from Hungarian northeast provinces, such as ZEMPLIN, SARIS, BORDOŠ.

 

 

Their language has west slavic characteristics. Vojvodina Rusyns call themselves RUSNACI (РУСНАЦИ).

The name RUSINI or RUSYNS was brought by intellectuals who studied in Carpatho-Rusyn schools in cities like UŽGOROD, (УЖГОРОД ) and so on, at the end of the 19th century.

This new name (RUSINI) was accepted in the Kingdom of the Serbs, Croats and Slovenians as the official name of the Vojvodina Rusyns.

The Ukrainian alphabet is the official alphabet of the Vojvodina Rusyns. They do not have a flag or a national anthem, but they often use the national flag and national anthem of the Carpatho-Rusyns.

Rusyns use a Ukrainian alphabet

 

 

                                                     

 

                                                    LOVE PEACE AND FREEDOMЛ ЮБОВ МИР ШЛЄБОДА

                                               UNION OF THE SLAVIC NATION - СОЮЗ СЛАВЯНСКИХ НАРОДОХ

                                                   UNION OF THE SLAVIC STATES - СОЮЗ СЛАВЯНСКИХ ДЕРЖАВОХ

                                                                 SLAVIC UNION - СЛАВЯНСКА УНИЯ

                                                                 SLAVIC LEGUE - СЛАВЯНСКИ СОЮЗ

 

 

 

                                                     

 

( Руси́нской ѓовор )

Руси́нской ѓовор — говор русинов. Прокинутой в Закарпатской волоси Украине, и ешшо на восходе Словакии, в Польше, Венгрии, Румьнии, Хорватии и сербским самоволосным крае Воеводина. Нареччи русинсково говора розделяются на карпатски и паннонски, али паннонско-югославски.

Русинской говор шыбко схожой на украинской и могьот шшытатса как наречче украинского говора.

 

 

( српски )

ИСТОЧНИ СЛOВЕНИ .. РУСИНИ

Русини су источнословенски народ, који претежно живи у западној Украјини, у покрајини Транскарпатија, а има их укупно око 610.000, од тога у Украјини око 560.000. Њихов језик спада у групу источнословенских језика. Русине неки сматрају посебним народом, док их други сматрају делом украјинског народа.

 

Поред овог имена, Русини се у историјским документима помињу и под именима Рутени и Малоруси. Постоје такође и Русини у Војводини, чији језик спада у групу западнословенских језика и сличан је словачком.

 

 

(Български)

Русини

Русини (карпато-русини) или рутени е общото наименование на няколко съвременни етнически групи, които говорят русински език. Част от русините наричат себе си руснаци.

Русините произхождат от северните Карпати и все още обитават както тези области, така и някои други в Панонската низина. Тяхната родина често е наричана Карпатска Рутения (Задкарпатска Русия), макар че това наименование не съвпада вече напълно с местата, населени с русини.

Основните русински етнически групи в някогашните Галиция и Буковина (днес в Западна Украйна) в Карпатите, се наричат (от запад на изток) лемко, бойко и гуцули (хуцули). Имената на първите две групи идват от думата лем или бой, означаваща само (на руски только, на украински тільки), а името на последната група не е ясен. Освен тези три групи, са известни още и верховинци и долиняци или хайнали.

 

 

 (slovenčina)

VYCHODNI SLOVANIA .. RUSÍNI

Rusíni (zriedkavo Rusnaci a pod.) sú najzápadnejšia vetva východných Slovanov žijúca na severovýchodnom Slovensku, v Haliči, Bukovine, v Zakarpatskej oblasti Ukrajiny, v Rumunsku, v Srbsku, Chorvátsku, Maďarsku a početná skupina v USA a Kanade.Nikdy nemali svoj národný štát. V Ukrajine (a v minulosti počas komunizmu aj v Česko-Slovensku) existenciu Rusínov neuznávajú a považujú ich za Ukrajincov.

Podľa etnografických príznakov sa delia na päť skupín: Lemkovia, Bojkovia, Huculi, Verchovinci a Doliniaci (= Hajnali).

Rusínčina je jazyk obyvateľov severovýchodnej časti Karpatského oblúka na pomedzí Slovenska, Ukrajiny, Poľska, Maďarska a Rumunska. Hovoria ním takisto komunity rusínskych vysťahovalcov a ich potomkov inde vo svete; najvyšší štatút v súčasnej dobe získala v srbskej autonómnej oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedným zo šiestich úradných jazykov.

Jadro Rusinov žije na Ukrajine, ktorá však rusínčinu oficiálne neuznáva a považuje za nárečie ukrajinčiny.

Divadlo Alexandra Duchnoviča v Prešove je jediným divadlom na Slovensku a na svete, ktoré hrá v rusínčine - pôsobí od roku 1945. V roku 1995 bol rusínsky jazyk na Slovensku oficiálne kodifikovaný, v súčasnosti sa na Slovensku vyučuje na niekoľkých základných školách.V roku 1998 bolo na pôde Inštitútu národnostných štúdií Prešovskej univerzity založené rusínske oddelenie. Niektorí rusínski kňazi Prešovskej gréckokatolíckej eparchie používajú rusínčinu v svätej liturgii tak, že apoštol a Evanjelium čítajú po rusínsky, a taktiež aj kázeň majú v tomto jazyku.

 

 

(bosanski)

 

RUSINI U BOSNI I HERCEGOVINI

Rusini u Bosnu i Hercegovinu su doselili iz istočne Galicije i manjem broju iz Zakarpatja (okolice mjesta Tjaciv) krajem 19. i početkom 20. vijeka.
Razlozi njihovog doseljavanja su ekonomske prirode: agrarna prenaseljenost u njihovom zavičaju, niske dnevnice poljoprivrednih radnika na spahijskim imanjima i nerazvijena industrija.

Rusine u Bosnu i Hercegovinu je privukla propaganda koja se širila po Austro-Ugarskoj državi o "besplatnoj dodjeli zemlje i oslobađanju od poreza". Međutim, zainteresovani za naseljavanje mogli su dobiti od strane drzave 10-12 hektara u desetogodišnji zakup, uz oslobađanje od poreza samo prve tri godine tj. dok se doseljenik ne pripremi za poljoprivrednu proizvodnju.

Najveća koncentracija doseljenih Rusina (Ukrajnaca) u Bosni i Hercegovini bila je na području Prnjavora u okrugu Banja Luka. Ovo područje, kao i druga područja u sjeverozapadnoj Bosni, bilo je slabo naseljeno nakon austrougarske okupacije Bosne i Hercegovine jer se dio bošnjačkog stanovništva samoincijativno iselio u Tursku. Osim toga, na ovom području zemljište je bilo u najvećem dijelu prekriveno državnom šumom tzv. carecinom, koja se prema planovima austrougarskih vlasti krčenjem mogla pretvoriti u nove obradljive površine.

Prve godine za one doseljenike, koji su dobili državnu zemlju, bile su veoma teške. Trebalo je iskrčiti površine zemljišta pod šumom, podići kuće i druge prateće objekte, zemljište pripremiti za poljoprivrednu proizvodnju, snaći se za prehranu između dvije ili do prve žetve.

Jezik sredine, iako slavenski i srodan, sa dosta istih riječi, ali različitih po značenju, nije se poznavao pa su iskrsavali i oko toga problemi. Uslijed teškog rada i slabe ishrane mnogi doseljenici su umirali od iscrpljenosti i gladi. Međutim, kako navodi monah reda svetog Vasilija Velikog, Josif Grodski, jedan od hroničara naseljavanja u svojoj knjizi Položaj Rusina u Bosni, objavljenoj 1909. godine, u tim teškim trenutcima pomagalo je i domaće stanovništvo. Grodski navodi slučaj kad Musliman u Celincu vrši prikupljanje hrane za jednog siromašnog Rusina (Ukrajinca), a Hrvati, preko monaha Trapista iz Banja Luke i rimo-katoličke crkve oko zadovaljanja vjerskih potreba.

Rusini u Bosni i Hercegovini su se do Prvog svjetskog rata nazivali Rusinima, između dva svjetska rata Rusinima-Ukrajincima, a nakon Drugog svjetskog rata isključivo Ukrajincima.

 

 

(Česky)

 

Rusíni

 

Rusíni (rusínsky a ukrajinsky Русини; polsky Rusini) jsou východoslovanským etnikem, které bývá považováno za samostatný národ. Podle etnických příznaků dělí na pět skupin. Jsou to Lemkové, Bojkové, Huculové, Verchovinci a Doliňané (Hajnalé). Nikdy neměli vlastní národní stát, nejblíže k tomu byli v dobách samosprávné země Podkarpatská Rus v rámci Československa.

 

Rusíni žijí především na Podkarpatské Rusi (dnes součást Ukrajiny), kde tvoří významnou, ne-li převažující část obyvatelstva, jednak v sousedních státech - zejména na Slovensku, v Polsku (kde jsou označováni jako Lemkové, kolem 6 tisíc), v Maďarsku (kolem 2 tisíc) a Rumunsku (zhruba 250 protože se většina přihlásila k ukrajinské národnosti), ale vzhledem k rozsáhlé emigraci z ekonomických důvodů také v Severní Americe a v Jugoslávii (15,5 tisíc) . Na Slovensku žijí jednak v oblasti Svidníka (téměř souvislé území), jednak v enklávách (zejména příhraničních) v dalších částech východního Slovenska. Enklávy vznikly tím, že Rusíni po svém příchodu do této oblasti (někdy zhruba ve 14. století, většinou přicházeli z Haliče) osidlovali tehdy neosídlená místa ve vyšších polohách (v koncových částech horských údolí) při horských hřebenech často kopírujících hranice.

 

(Deutsch)

 

 

Russinen

 

Bei den Russinen (auch Ruthenen, Rusniaken, Russynen, Karpato-Ukrainer, Karpatorussen, Karpatenrussinen, Ungarnrussinen etc.) handelt es sich um eine ostslawische Bevölkerungsgruppe, die hauptsächlich in der Karpatoukraine und in den rumänischen Karpaten ansässig ist. Minderheiten leben auch im Osten von Ungarn, sowie in Kroatien, Serbien und der Slowakei.

 

 Ruthenen in Volkstracht

 

(Français)

 

Ruthčnes

 

Les Ruthčnes (nommés aussi Ruthéniens, Rusins, Rusyns, Carpato-ruthčnes, et Rusniaks ou Rusnaks) forment un groupe ethnique moderne qui parle le ruthčne. Ils sont les descendants de la minorité de Ruthčnes qui n'ont pas adopté une identité nationale ukrainienne au XIX e sičcle et au début du XXe sičcle. Aujourd'hui, en raison d'une vaste majorité de Ruthčnes habitant et ayant adopté une identité ukrainienne, la plupart des ruthčnes vivent en dehors du pays. De plus, l'identité ethnique des Ruthčnes est assez controversée, car quelques chercheurs la considčrent comme une ethnicité slave orientale distincte des Russes, Ukrainiens, et Biélorusses, alors que certains pensent que les Ruthčnes forment un sous-groupe de la nation ukrainienne, et donc qu'un parallčle peut ętre fait avec les Moldaves et les Roumains. Les Ruthčnes sont aussi un peuple qui a vécu au temps des romains dans une partie de l'Aveyron (France).C'est de lŕ que vient le nom Rodez (chef-lieu de l'Aveyron) et de ses habitants : les Ruthénois.

 

(hrvatski)

 

Rusini

 

Rusini (Rusnaci, Ruteni), maleni narod (sub/etnička skupina) iz grupe Istočnoslavenskih naroda. Ukrajina službeno Rusine smatra dijelom svoga naroda, a naziv Rusyn (Rusin) u Ukrajini smatraju starijim etnonimom (korištenim na širem prostoru Ukrajine) koji je u povijesno političkim okolnostima zadržan kod dijela naroda koji gotovo stalno nije bio povezan sa svojom maticom odnosno ukrajinskim kulturnim preporodom. Dio Rusina u svijetu, smatra sebe zasebnom etničkom grupom i ne priznaje Ukrajinu matičnom zemljom, posebno u zapadnom svijetu te iz toga proizlaze dvije struje tumačenja tko su Rusini. Rusini se sastoje od nekoliko manjih grupa. Na Karpatima su: Bojki (zapadni Karpati), Lemki u Beskidima (Poljska) i Huculi. Austro-Ugarska Monarhija, koja je dugo pod svojim okriljem držala zemlje naseljene Rusinima, kolonizirala je dio u današnju Vojvodinu i u zapadni Srijem, u okolicu Vukovara, gdje i danas žive. Stara postojbina Rusina je u Prikarpatskoj Rusiji, odnosno dijelu Ukrajine, na granici s Poljskom, Slovačkom, Mađarskom i Rumunjskom. Sjedište regije je grad Užgorod. Centri Rusina u "južnom dijelu Carstva" su Petrovci, kod Vukovara, u Hrvatskoj, te Ruski Krstur (Руски Керестур), kod Kule, u Bačkoj (Vojvodina, Srbija).

 

                                          

 

Rusnak je autohtoni naziv pripadnika naroda prepoznatljiv i pod imenom Rusini, Karpato-Rusin, ili Ruthen. U različitim povijesnim razdobljima pojedini naziv je češće korišten. Rusini je ime koje se najčešće koristi u literaturi, ali u doba Austro-Ugarske isključivo se koristilo latinizirano ime Rutheni, u Americi Karpato-Rusin, a u najvećem dijelu postojbine Rusnak. Oko 1 500 000 članova ovoga naroda živi u kontinuitetu u postojbini u pet europskih država, raštrkani u raznim područjima Europe, te u Americi i Australiji.

Iz postojbine Zakarpatja i Karpata migracije Rusina u Potkarpatje počele su u 14. stoljeću. U 17. st. migrirali su u mađarska sela u ravnici, gdje je opao broj stanovnika. Uglavnom siromašni, da bi preživjeli, selili su se u gradove i susjedne države.

Prvi otoci Rusina bili su Bač, Bihor, Sabolč, Satmar, Zemplin. U Europi danas ih je najviše u karpatskom području, i to u jugozapadnoj Ukrajini u Potkarpatju, sjevernoj i sjeveroistočnoj Slovačkoj (Prešovska oblast), na sjevernim padinama Karpata, u jugoistočnoj Poljskoj (Lemkovska oblast) i raštrkanim naseljima u zapadnim Šleska), i sjevernim dijelovima zemlje, u dijelu sjeverne Rumunjske, u nekoliko sela južno od rijeke Tise u oblasti Maramures, te u nekoliko raštrkanih naselja sjeveroistočne Mađarske. Osim u postojbini, Rusini žive i u Vojvodini (Bačka), u zapadnom Srijemu u Jugoslaviji i istočnoj Hrvatskoj, u Pragu i sjevernoj Moravskoj. Izvan Europe najviše ih je emigriralo u SAD, u sjeveroistočne industrijske oblasti, gdje su radili najteže poslove u željezarama, ljevaonicama, ili kemijskoj industriji. Tu i danas živi većina njihovih potomaka, u Ohiou (Barberton, Akron, Sharon i Cleveland), Pennsylvaniji (Pittsburgh i Greenville) i Michiganu (Detroit). Manji broj emigrirao je u Kanadu i Argentinu dvadesetih godina ovog stoljeća, a u Australiju sedamdesetih i osamdesetih.

Rusini nisu zakonski priznata nacionalna manjina u svim državama u kojima žive. Zato nije moguće znati njihov točan broj. Pretpostavlja se da ih u svijetu ima oko 1,5 milijuna.

Ovaj slavenski narod s karpatskoga gorja i njegovih obronaka, koji je živio u izolaciji, održao je svoj jezik i identitet zahvaljujući i grkokatoličkoj religiji. Dijeli se u nekoliko zasebnih skupina. U istočnim Karpatima žive Huculi, ponosan brdski narod čiji su pripadnici potomci pastira i razbojnika (njihovo ime navodno potječe od rumunjske riječi koja znači “razbojnik”). Oni sami tvrde da su potomci nepokorenih poljskih plemića iz kasnoga srednjega vijeka i početka novoga vijeka, kada je bijeg u brda bio dokaz beskompromisnoga poštenja. Posebno su poznati po rezbarenju u drvu i vezu (ženske pregače izrađuju se i po 10 godina).

Bojkovska zajednica živi zapadno od Hucula, u južnom dijelu Karpata, koja je vjerojatno dospjela u to područje iz Galicije i Bukovine.

Lemkovska zajednica (Lemki) živi još zapadnije u Poljskoj. Tridesetih godina ovoga stoljeća poljska je vlada bila suočena s otvorenom pobunom u područjima naseljenim pretežno Ukrajincima. Vlasti su pokušale riješiti problem politikom ”podijeli pa vladaj”, potičući Lemke, a zatim ih raspršili po cijeloj zemlji. (Lemki je ustvari novo ime 20. stoljeća. Prije 20. st. koristili su ime Rusnaci.)

 

RUSINI U HRVATSKOJ

 

Prije dolaska Mađara u Panoniju, Rusini su živjeli u Zakarpatju i na Karpatima. U 14. st. na feudalni posjed u Potkarpatje doselio ih je Fedor Korjatović. Dobili su višegodišnje oslobođenje od plaćanja obveza (i do 12 slobodnih godina). U Panoniju su doselili iz Hornjice, (Potkarpatje - leži južno i jugozapadno od vrhova Karpata i proteže se na zapad do rijeke Poprad u Slovačkoj) iz ekonomskih razloga. Doselili su kao Rusini grkokatolici, (do 1777. pripadali su kaločanskoj (Kalocsa) nadbiskupiji, a dalje križevačkoj) s pravom na slobodu selidbe. Došli su po pozivu Njegovog Kraljevstva Apostolskog Veličanstva i savjetnika Kraljevske Ugarske komore, Redl de Rotengauzena, prvo u Krstur i Kucuru (Bačka), prvom migracijom oko 1750., a zatim doseljavaju u Petrovce i Mikluševce, te u manjim skupinama i u druge dijelove Hrvatske drugom migracijom, između 1830.. i 1880. (godina 1831. se uzima za godinu doseljavanja Rusina u Hrvatsku).
Doselili su iz županija : Zemplin, Boršod, Ung, Šariš, Spiš, Ugoča, Maramures, Satmar, Bereg, Sabolč, Abauji-Torna,Temer. Nekima je Hornjica već bila zavičaj, a pamtili su da su im preci došli s Karpata ili iz Zakarpatja, gdje su živjeli prije dolaska Mađara u Panoniju.
Migrirali su prema jugu zbog neslaganja s feudalcima. Sudjelovali su i u Rakocijevoj buni. Spuštali su se Tisom prema jugu. Sa sjevera Mađarske, iz mjesta Nagykallo (Nađ Karolj) i Miskolc dolazili su do mjesta Mako, na jugu Mađarske.

Od kraja 17. i u 18. st., kada se granica Osmanlijskoga Carstva ustaljuje na Uni, Savi i Dunavu, vlast potiče plansko naseljavanje. Nakon mira u Srijemskim Karlovcima 1699. Bečki dvor je počeo naseljavati novopripojeni prostor prvo Nijemcima, a zatim Mađarima, Slovacima, Rusinima, i ostalim narodima, koji su živjeli u Monarhiji. Rusini su došli u Ruski Krstur 1751., a u Kucuru 1763., kao grkokatolici unijati slobodne selidbe. Po dokumentima iz arhive muzeja Vojvodine, Srijemskih Karlovaca, N. Sada, Budimpešte, Zagreba, Beograda, Samobora, Baje, crkvene arhive grkokatoličke crkve Križevci i crkvene arhive u Kaloči, pretpostavlja se da je u drugoj polovici 18. st. s Hornjice doselilo u Bačku 2-3000 Rusnaka, a da ih je 1918. bilo 20.000. Iz Bačke su se selili u Srijem i Slavoniju. Već 1765. iz Ruskoga Krstura se iselilo oko 300 osoba, zbog boljega iskorištavanja slobodnih godina. U novom kraju, u mješovitim brakovima dolazilo je do nove migracije i nove asimilacije.

 U 19. st. Rusini su uglavnom bili prepoznatljivi kao grkokatolici, a od 20. st. evidentiraju se i kao Rusini i kao grkokatolici. Parohija je osnovana u Petrovcima 1836. (1350 vjernika), i koristio se autohtoni jezik, (oni ga na svom jeziku zovu ruski, a ono što mi nazivamo ruski je rusijski), a u Mikluševcima 1858. (750 vjernika).

 Rajevo Selo imalo je 1911. god. 430 vjernika, Osijek 1941. god. 150 vjernika, Vinkovci 1958. god. 250 vjernika, a Vukovar 1962. god. 1000 vjernika.

Nacionalni i vjerski sastav stanovništva u gradovima istočne Hrvatske 1900. i 1910. mjesto----------Rusini--------grkokatolici godina-----------1900---1910----------------1900----1910 Vinkovci---------37-----31--------------66------117 Ilok---------------93-----66------------100-----141 Vukovar---------1521---1567---------------1523----1649 Županja---------123----221-------------120-----239

Po popisu stanovništva 1953. rusinskim je jezikom u Hrvatskoj govorio 4831 stanovnik, dok 1971. god. broje 3728 stanovnika. Po popisu stanovništva iz 1991. u Republici Hrvatskoj živjelo ih je 3253, ili 0,1% (do 1971. pod Rusin su bili uključeni Ukrajinci i Malorusi, a od 1971. god. evidentiraju se odvojeno). U malim skupinama žive u cijeloj Hrvatskoj, a najviše ih je u Vukovaru (924), Mikluševcima (493 što čini 73,2% stanovništva), Petrovcima (737 ili 57% ), što ukupno iznosi 2284. Mali je broj Rusina (oko 20 ) i u Piškorevcima, Andrijevcima i Andrijaševcima, Rajevom Selu (87) i Gunji (38). Gradovi u kojima ima bar oko 100 Rusnaka su: bivša Gradska zajednica općina Zagreb (141), grad Osijek (105), Vinkovci (109), Županja (136), bivša zajednica općina Rijeka (85). NARODNOSNI I VJERSKI SASTAV STANOVNIŠTVA OD 1880. DO 1991.

Danas Rusini i Ukrajinci djeluju u Hrvatskoj kroz 13 kulturno-umjetničkih društava, imaju manifestacije Petrovačko zvono i Mikluševačko ljeto, na Hrvatskom radiju Vukovar imaju tjednu emisiju (nakon vijesti u 7 ujutro) Valovi s Dunava (rsn.: Габи з Дунаю, ukr.: Хвилі з Дунаю) na rsn. jeziku i na ukr. jeziku te časopise Misli s Dunava (godišnjak Saveza Rusina i Ukrajinaca Republike Hrvatske), dvomjesečnik Novu Dumku i časopis za mlade Vjenčić.

(Magyar)

ruszinok

A ruszinok (másként rutének, rusznyákok, kárpát-ukránok) ruszin nyelvű keleti szláv nép Kelet- és Közép-Európában.

A ruszinok az évszázadok folyamán mindig is a rusz népnévvel jelölték magukat, de saját nemzeti tudatuk csak a 19. század második felében alakult ki. Alekszander Dukhnovics eperjesi ruszin görög katolikus lelkész megírta a ruszin himnuszt, és arra buzdította a Kárpátok vidékén élő görög katolikus ruszinokat, hogy legyenek önálló nép. Ez a ruszin nemzeti ébredés a történelmi Magyarországon történt, a felvidéki szláv lakosság szlovák nemzetté formálódásával és a Habsburg uralom alatt álló Galícia kisorosz és a kozák lakosságának ukrán néppé válásával egyidőben. Ekkor a magyarországi ruszinoknál még nem terjedt el az ukranizmus. Tehát a mai ruszinok, a mai oroszok és a mai ukránok nemzeti öntudata nem azonos, mert a hajdani keleti szláv Ruszból más-más területen és úton alakultak ki. A ruszin népnek soha nem volt vezetői rétege, hanem többségük alacsony osztályba tartozó jobbágy, zsellér és pásztor voltak. Emiatt nehéz volt azonnal összefogni az egész kárpáti ruszin népet. A 19-20. század közötti orosz és ukrán nacionalisták ezért a ruszinokra is igyekeztek kiterjesztették a befolyásukat. Teljes mértékben azonban máig sem sikerült beolvasztani őket. A görög katolikus vallás hagyományait és sajátos népi kultúrájukat sokan erősen őrizték, és így mindmáig sikeresen megmaradt a ruszin nemzeti öntudat is.

 

A ruszinok eredetüket tekintve mind a Kárpátokhoz kötődnek: vagy még most is a Kárpátok lejtőin élnek (Kárpátalján, Kelet-Szlovákiában, Délkelet-Lengyelországban), vagy pedig onnan vándoroltak el a 18. században a Délvidékre (bácskai, illetve szerémségi ruszinok), illetve onnan vándoroltak tovább a 19. században tömegesen az Egyesült Államokba és Kanadába.

 

. Ruszin néprajzi csoportok

 

(Polski)

 

Rusini albo Rusnacy

Rusini albo Rusnacy - termin odnoszący się do kilku wschodniosłowiańskich narodów bądź grup etnicznych:

 

Pochodzenie nazwy

Słowa "Rusini", "Ruś" oraz "ruski" pochodzą najprawdopodobniej od ugrofińskiego wyrazu Ruotsi, które znaczy "wojownik, mieszkaniec pobrzeża". Finowie do dzisiaj nazywają tak również Szwedów.

Inne teorie

Nazwa ta pochodzi od nazwy rzeki Roś przepływającej nie opodal Kijowa.

Nazwa ta pochodzi od nazwy hipotetycznego skandynawskiego plemienia - Rusów

Nazwa ta pochodzi od nazwy starożytnego plemienia sarmackiego - Roksolanów. Hipoteza ta została wypracowana przez Szymona Zimorowica w XVII wieku.

Nazwa ta pochodzi od wschodniosłowiańskiego wyrazu rossieje, co oznacza "po ziemi, daleko"; stąd też miałby pochodzić wyraz Rossija (Rosja). Hipoteza ta była stworzona przez Macieja Stryjkowskiego w XVI wieku.

Znaczenie

Termin Rusini używany jest także na określenie mieszkańców księstw ruskich, ziem ruskich w Wielkim Księstwie Litewskim oraz ziem ruskich włączonych do Korony po zajęciu Rusi Czerwonej i po unii lubelskiej. Obszary te należały także częściowo w XVI-XVIII wieku do Rzeczypospolitej Obojga Narodów. Obecnie ziemie ruskie znajdują się na terenach Rosji, Ukrainy, Białorusi, Mołdawii, Polski, Rumunii, Słowacji oraz państw nadbałtyckich: Litwy, Łotwy, Estonii i Finlandii.

Rusinami nazywano także w Rzeczypospolitej wyznawców prawosławia i obrządku greckokatolickiego, niezależnie od ich pochodzenia i używanego języka.

Rosjanie to zhellenizowana nazwa Rusinów. Stąd w niektórych źródłach pojawiają się nazwy takie jak: "Wielkorosjanie", "Małorosjanie" (o Ukraińcach), itp.

Rusini (lub Rusowie) to także nazwa hipotetycznego plemienia o skandynawskim pochodzeniu.

Wołocho-Rusinami nazywano w przeszłości Mołdawian.

 

 (Русский)

Русины

Руси́ны — восточнославянская этническая группа, проживающая, в основном, в Восточной Европе. Рассматриваются, в том числе - частью русинов и организациями русинов, как отдельный народ. В СССР и современными властями Украины официально рассматриваются как этнографическая группа украинцев (см. Споры о статусе) Русины в Словакии, Польше, Венгрии, Чехии и Сербии официально признаны национальным меньшинством.

Споры о статусе

Дискуссии о том, является ли русинский язык отдельным языком или диалектом украинского языка, до сих пор продолжаются. По мнению большинства украинских этнографов, лингвистов и филологов, русинский язык является одним из западных диалектов украинского языка, русины (в том числе лемки, бойки, гуцулы и т. д.) — субэтносами украинцев, а сам этноним «русины» — устаревшим названием украинцев.

 

Значимая часть западных источников придерживается точки зрения, что русины англ. Rusyns, Carpatho-Rusyns — отдельный от русских и украинцев восточно-славянский этнос. Высказывается мнение, что в советское время русины были принудительно отнесены к украинцам, а их национальная идентичность подавлялась. Некоторые, однако, пишут, что проживающие на Украине русины в своём большинстве рассматривают себя как подгруппу украинского народа, а за её пределами — нет. Названия «рутеины», «рутенский» (лат. Rutheni, Ruteni, Ruthenian, Ruthene) они считают историческим названием украинцев-подданных Польши и Австро-Венгрии а затем, также и Чехословакии.

 

                                                    

 

Закарпатская Русь в составе Чехословакии в 1928 году

 

 

Словѣ́ньскъ /

 

 Роу́сє (Карпа́тьсци)

 

Карпа́тьсци роу́сє и карпа́тьскороу́сьскꙑ русини · въсточьнословѣ́ньскъ наро́дъ ѥ́стъ ⁙ Роу́съ ро́дьнъ ѩꙁꙑкъ карпа́тьскороу́сьскъ ѥ́стъ ⁙ Своѥ́ и́мѧ роу́сє от и́мєнє дрє́вл҄ьн҄ѩ Роуси́ странꙑ́ и дрьжа́вꙑ имѫтъ · ꙗжє дрє́вл҄ьн҄ь роу́съ събо́рьно и́мѧ бѣ ⁙ Словѣ́ньскꙑ наꙁъванꙑ ⁖ карпатьскꙑими ⁖ сѫ́тъ · да бѣжали о съмѣшєниꙗ съ роусьсцъ народа имєнємь бѫ ⁙ Чисмєнь́мь карпа́тьсць отъ 55 тꙑсѫщь до 1,5 лєѡ́дръ сѫ́тъ ⁙ Вѣ́рьни Бо́гоу лю́диѥ бол҄ьшємь чисмєнь́мь правосла́вьни и каѳолїци сѫ́тъ

 

 

Interlingue

 

RUSYNES

 

Rusynes es un gruppe ethnic slavic, quel parla li lingue rusyn e origina del minoritá de ruthenes, quel ne ha adoptet li ethnonym ukrainianes por descrir lor ethnic identitá in li sécul 19im e tost 20im. Pro que mult ruthenes in Ukraina self ha adoptet un ethnic identitá ukrainian, un majorité de rusynes contemporan vive éxter Ukraina. Del circum du milliones de homes, pri quel rusyn organisationes asserte esser rusynes, solmen 55 000 declara self haver ti ci ethnicitá. Li ethnic identitá de rusynes es controversial, essent considerat de un scientistes quam un separat identitá slavic oriental distinct de russes, ukrainianes e bielorusses, e de altri quam un subgruppe del ukrainianes.

 

 

                                                     

 

 

Esperanto

 

RUTENOJ

Rutenoj (rusine: Русини) estas etno de homoj en la regiono de la Karpatoj; la anoj de la popolo loĝas en Ukrainio, Pollando kaj Slovakio. La tradicia nomo de la popolo en Esperanto estas ruteno; tiel ĝi troveblas en la Esperanto-vortaroj. En la ĉi-sekva artikolo unu aŭtoro enkondukis la esprimon rusino; vidu pri tio la diskuton.

La popolo konsistigas la plej okcidentan branĉon de orientaj slavoj; ĝi estas juna nacio kun maljunaj radikoj. Oni povas konsideri la popolon transiro inter slovakoj kaj ukrainoj kun iuj polaj konturoj. (Slovakoj povas konsideri ilin kiel ukrainoj, poloj kiel slovakoj aŭ ukrainoj k.s.). Ili neniam havis sian propran ŝtaton. Origine la antaŭuloj de nuntempaj popolanoj vivas nur en parto de Okcidentaj kaj Orientaj Karpatoj, sur la nordaj kaj sudaj deklivoj kaj iam en apudaj lokoj de Slovakio, Pollando, Ukrainio, Rumanio kaj Hungario. De ĉi loko ili migradis al Serbio (Vojvodino), kaj ĉefe dum fino de 19-a jarcento kaj komenco de 20-a jarcento multe da popolanoj precipe pro la ekonomiaj kaŭzoj elmigradis al Usono kaj Kanado. Iuj diasporoj vivas en Ĉeĥio kaj Kroatio.

 

Portuguęs

RUTENOS

Os rutenos, também chamados rusyns, rutenianos, rusins, rysins, cárpato-rusins e russniaks, săo um moderno grupo entre os grupos étnicos que falam a língua rusyn ou rutena e descendem dos rutenos que năo se tornaram ucranianos, no século XIX.

Săo originários do norte dos Cárpatos e ainda habitam essas áreas como também algumas outras na planície da Panônia. Sua terra natal é freqüentemente citada como Rutęnia Cárpata, embora a regiăo năo corresponda exatamente aos locais habitados pelos rusyns.

O principal grupo ruteno montanhęs dos antigos Cárpatos galicianos é chamado lemko.

 

 

 

卢森尼亚人 是斯拉夫人的一支。以卢森尼亚语为母语。目前卢森尼亚人的数量大约有55,000人。他们大部分居住罗马尼亚、斯洛伐克和乌克兰等国。有人认为卢森尼亚人不属于东斯拉夫人,也有人认为卢森尼亚人只是乌克兰人 的一支。大部分卢森尼亚人信奉东正教。

 

ルシン人(ルシン語: Русины;ウクライナ語:Русиниルシーン人とも)は、ウクライナ語の方言とされるルシン語を話すスラヴ人の民族集団である。ルーマニア、スロヴァキア、セルビア、ウクライナなど東ヨーロッパ各地に広く住む。

ルーシ人が19世紀から20世紀初めにかけて「ウクライナ人」として民族意識が形成されていく中、ルシン人はそれを受け入れてこなかった少数民族を起源に持つ。こうした現象は1945年以降のソヴィエト政権下のカルパチアやポーランド政府、そして1950年代前半までのチェコスロヴァキア政府が「ルシン人」という名称の使用を禁止していたことによる。今ではスロヴァキア、ポーランド、ハンガリー、チェコそしてセルビア政府が「ルシン人」と公式に少数民族として認めている。2007年、ウクライナのザカルパッチャ州で初めて独立した民族であると認められた。ウクライナ国内のルシン人がウクライナ国籍を持ち、そのほとんどがウクライナ人としての民族意識を持っているのに対し、現在ルシン人としての民族意識を有している人々の多くはウクライナ国外に住んでいる。

ルシン人の数は約120万人と見積もられているが、そのうち自分がルシン人であると認識しているのはたった55,000人にすぎない。ルシン人という民族分類には異論も多く、ルシン人はロシア人、ウクライナ人、ベラルーシ人とは別の独立した東スラヴ人であるとされる一方で、他方ではウクライナ人の下位集団にすぎないとも言われる。

Area of Rusyns

 

                                                              

 

 

 

 

 

                                                                  

Position of the Ruthenian Ethnic group

 

 

 

      Back to main page | Back to home page  

 

po yczki od os b prywatnych pozyczki bez zdolnosci kredytowej online pujcka pred vyplatou p j ka bez p jmu kredyt na dow d prestamos al instante